Дослідження протимікробної ефективності сучасних антисептичних засобів на основі декаметоксину та повідону йоду

В умовах широкого наростання резистентності збудників інфекційних ускладнень до протимікробних засобів значну увагу приділяють застосуванню антисептичних засобів. Актуальним залишається дослідження їх протимікробної ефективності для обґрунтування раціонального застосування.
Мета – провести порівняльне дослідження протимікробної ефективності лікарських антисептичних засобів декаметоксину та повідону йоду.  В дослідженні вивчали протимікробну активність щодо 682 клінічних штамів мікроорганізмів (A. baumannii, S. aureus, P. aeruginosa, Enterococcus spp., E. coli, Enterobacter spp., K. pneumoniae, Proteus spp.), виділених від пацієнтів з інфекційними ускладненнями. Визначали мінімальну інгібуючу та бактерицидну концентрації 1–2–10 % повідону йоду, 0,02 % декаметоксину (декасан); антимікробну ефективність лікарських препаратів оцінювали за індексом активності антисептика загальноприйнятими методами.
У дослідженні встановлено високі бактерицидні властивості декасану щодо клінічних штамів S. aureus,Enterococcus spp., E. coli, K. pneumoniae та Enterobacter spp. Доведено переваги протимікробної активності щодо S. aureus, Enterococcus spp. у препарату на основі декаметоксину (декасан; p < 0,001). У повідону йоду встановлено виражені протимікробні властивості щодо Enterococcus spp., S. aureus, A. baumannii, бактерій родини Enterobacteriаcеae, P. aeruginosa. Доведено, що при розчиненні препарату знижується протимікробна ефективність 2 % повідону йоду щодо даних збудників інфекції та є недостатньо в 1 % повідону йоду (p < 0,001).
Таким, чином провідні грампозитивні (золотистий стафілокок, ентерококи) та грамнегативні збудники (ешерихії, клебсієли, ентеробактери, ацинетобактерії, псевдомонади) володіють чутливістю до повідону йоду та вітчизняного препарату на основі декаметоксину 0,02 % (декасан), з вірогідною перевагою антимікробних властивостей останнього щодо всіх грампозитивних та ряду грамнегативних мікроорганізмів (p < 0,001).

6 Травня, 2020

Автори:

Назарчук О.А.

Дізнайтесь більше

Ендокринолог

Короткочасний пероральний прийом L-аргініну поліпшує ендотеліальну функцію натщесерце при низьких вихідних значеннях потікзалежної вазодилатації: метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень

Резюме: Обґрунтування. Результати попередніх досліджень свідчать, що пероральний прийом L-аргініну впливає на ендотеліальну функцію. Однак більшість цих досліджень були невеликими, а висновки суперечливими, тому конкретні ефекти даного засобу є предметом дискусій. Мета. Метою даної роботи було оцінити вплив призначеного перорального L-аргініну на стан ендотеліальної функції за допомогою визначення значень потікзалежної вазодилатації (ПЗВД) натщесерце. План дослідження....
Без категорії

Жінки в менопаузі і стратегія Life еxtension

Після репродуктивного періоду в житті кожної жінки настає перименопаузальний, що характеризується згасанням функції яєчників та гормональною перебудовою організму. Жінки можуть відмічати порушення сну, перепади настрою, припливи, зниження працездатності, інколи депресію, фобії, зниження пам’яті. У цьому віці багато жінок уже мають терапевтичну патологію, яка в умовах дефіциту естрогенів зазвичай маніфестує. На перше місце виходять серцево-судинна патологія...
Без категорії

Біблок – невідкладна допомога при надшлуночкових тахіаритміях

Без категорії

Судинні неврологічні ускладнення у пацієнтів з COVID-19

Без категорії

Астенічний синдром у постковідного пацієнта (огляд публікацій та власний досвід)

Резюме. Серед симптомів та синдромів, які домінують у клінічній картині постковідного синдрому (POST-COVID-19), на перший план виходять ознаки астенізації, підвищеної втомлюваності, надмірного виснаження при звичайній щоденній діяльності, що формують астенічний синдром. Для лікування постковідного астенічного синдрому запропоновано комбінацію патогенетично обґрунтованих засобів: едаравон (ксаврон), суміш L-аргініну та L-карнітину (тіворель) та розчин ксилітолу (ксилат). Заплановану програму інфузій...
Без категорії

«Далекобійники»: пацієнти з постковідним синдромом у рутинній клінічній практиці

На початку пандемії COVID‑19 вважалося, що спричинене вірусом SARS-CoV‑2 захворювання є швидкоплинним (як і більшість респіраторних вірусних інфекцій). Згодом Всесвітня Організація Охорони Здоров’я повідомила, що тривалість нового коронавірусного захворювання від появи перших симптомів до клінічного одужання за легкого перебігу становить ≈2 тиж, а в тяжких або середньої тяжкості випадках – від 3 до 6 тижнів Однак згодом...