«Далекобійники»: пацієнти з постковідним синдромом у рутинній клінічній практиці

На початку пандемії COVID‑19 вважалося, що спричинене вірусом SARS-CoV‑2 захворювання є швидкоплинним (як і більшість респіраторних вірусних інфекцій). Згодом Всесвітня Організація Охорони Здоров’я повідомила, що тривалість нового коронавірусного захворювання від появи перших симптомів до клінічного одужання за легкого перебігу становить ≈2 тиж, а в тяжких або середньої тяжкості випадках – від 3 до 6 тижнів

Однак згодом стало зрозуміло, що в багатьох пацієнтів (незалежно від форми та тяжкості перебігу коронавірусного захворювання) протягом тижнів і навіть місяців зберігається комплекс виснажливих симптомів, які суттєво знижують якість життя. Патогенез, тривалість і частота розвитку цього симптомокомплексу наразі є неуточненими, втім, продовжують активно вивчатися. На сьогодні також немає чіткого визначення цього стану, тому для формулювання діагнозу часто застосовують такі терміни, як «тривалий COVID‑19», «пост-COVID‑19-синдром»; в англомовних медіа також з’явилося визначення – «довговози» чи «далекобійники» (long-haulers), на наших теренах вживають термін «постковідний синдром».

• У публікації підкреслюється факт ураження ендотелію під час COVID-19 та роль SARS-CoV-2- асоційованого ендотеліїту у формуванні постковідного синдрому
• Описуються серцево-судинні та неврологічні ускладнення після COVID-19
• Розкривається терапевтичний потенціал Тівортіну Аспартату та доцільність його курсового прийому пацієнтам, які перенесли COVID-19