Порівняльна характеристика антисептичної ефективності декаметоксину та фурациліну

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова.

Серед хворих хірургічного профілю в сучасних умовах близько 40% становлять пацієнти з гнійно-запальною патологією. У загальній структурі летальності в хірургічних стаціонарах кількість смертей, обумовлених інфекційними ускладненнями, сягає 42-60%. Ці вражаючі показники підтверджують важливу соціально-економічну значимість і зростання актуальності проблеми ефективного лікування гнійних ран.

У комплексному лікуванні гнійно-запальних процесів найважливішою складовою є місцева антисептика. Це обумовлено тим, що системне застосування потужних протимікробних препаратів не завжди досягає мети, оскільки у відмежованому запальним валом вогнищі інфекції не створюється необхідної концентрації засобу.

Місцеве застосування антисептичних засобів технічно просте й доступне, воно чинить безпосередній локальний вплив у осередку інфекції, не має системних побічних дій на знесилений організм хворого, економічно вигідне. Однак вибір засобу для місцевого лікування гнійних ран повинен ґрунтуватися на знаннях особливостей сучасної етіологічної структури гнійно-запальних процесів і біологічних властивостей їх збудників.