Фізіологічні аспекти оксиду азоту при порушеннях легеневого кровообігу та роль L-аргініну в корекції його синтезу

Національнний Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського

Дослідження останніх років свідчать про широкий спектр біорегуляторної дії системи оксиду азоту (NO), що є унікальним медіатором міжклітинної взаємодії, приймає участь у підтримці гомеостатичних параметрів організму, формуванні базального тонусу судин, поліпшенні реологічних властивостей крові шляхом регуляції процесів агрегації формених елементів, стабілізації проникності мембрани судинної стінки, володіє вільнорадикальними властивостями.

Оксид азоту є одним із найважливіших медіаторів дихальної системи і активно вивчається в останні роки при захворюваннях легень.

У здорових людей в утворенні ендогенного оксиду азоту переважно беруть участь верхні дихальні шляхи, при цьому в порожнині носа утворюється близько 90% оксиду азоту, а 50–70% його аутоінгалюється і потрапляє в легені. Вироблюваний конституїтивно верхніми відділами дихальних шляхів NO необхідний для підтримки воздухопровідності кондукторного відділу легень.