Досвід лікування синдрому діабетичної стопи

Запорізький державний медичний університет

Реферат
В клініці кафедри медицини катастроф, військової медицини, анестезіології та реаніматології в період з 2010 по 2013 р. лікували 53 хворих з приводу синдрому діабетичної стопи (СДС) нейропатичної та змішаної форми віком від 23 до 65 років. Запропонований діагностично—лікувальний алгоритм з визначенням рівня та ступеня циркуляторних і нейропатичних розладів, впровадження якого сприяло оптимізації хірургічного й місцевого лікування, поліпшенню результатів комплексного лікування хворих з приводу СДС. В клініці розроблений новий спосіб лікування з використанням комбінованого препарату гіалуронової кислоти з натрію cукцинатом, його застосування дозволило досягти повного загоєння виразкового дефекту.

Ключові слова: синдром діабетичної стопи; трофічна виразка; нейропатія; ауто-дермопластика; розчин гіалуронової кислоти з натрію сукцинатом.

  B останні десятиріччя цукровий діабет (ЦД) вважають всесвітньою неінфекційною епідемією, частота його виявлення через кожні 10 — 15 років подвоюється.

СДС — клініко—морфологічний синдром, зумовлений прогресуючими змінами анатомічних структур стопи, пов’язаними з ЦД, включаючи полінейропатію, мікро— та макроангіопатію, остеоартропатію, на тлі яких формуються некротичні та гнійні ускладнення [1]. СДС діагностують у 4 — 10% хворих при ЦД, він є однією з провідних причин інвалідності та смертності. Саме ці хворі щороку становлять 30% госпіталізованих з приводу ЦД [2].

За даними літератури, майже у 10 — 20% хворих при СДС спостерігають трофічні виразки, майже у 40 — 50% — здійснюють ампутацію нижніх кінцівок, не спричинену травмою [3]. Якщо в літературі є численні повідомлення щодо лікування ішемічної форми СДС, то тактика лікування хворих за ізольованої нейропатичної та змішаної форм СДС обговорюється. Трофічні виразки у цих хворих існують протягом тривалого часу на типових місцях — підошва, ділянка п’ятки, вони майже ніколи не загоюються або рецидивують після виконання відновних оперативних втручань.

Мета дослідження: покращити результати лікування хворих з приводу СДС нейропатичної та змішаної форм, в тому числі з використанням препарату гіалуронової кислоти з натрію сукцинатом.