Місце сучасних багатоатомних спиртів (Реосорбілакт®, Сорбілакт®, Ксилат®) в медицині критичних станів (невідкладна хірургія, педіатрія, нейрохірургія, парентеральне живлення) (методичні рекомендації)

Донецький державний медичний університет ім. М.Горького,
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика,
Харківський державний медичний університет

Проблема відновлення ОЦК при критичних станах була і залишається однією з найважливіших та актуальних в медицині критичних станів. Для вирішення цих задач був створений достатньо широкий спектр інфузійних (згідно міжнародної класифікації — плазмозамінних) препаратів, які, в найзагальнішому вигляді, виходячи з їх фізико-хімічних властивостей, можна підрозділити на кристалоїдні, колоїдні і емульсії. Проте, не дивлячись на уявне різноманіття запропонованих і зареєстрованих лікарських засобів, в клінічній практиці задовольняються достатньо вузьким переліком плазмозамінників. При цьому у ряді невирішених виявилися такі проблеми, як дезінтоксикаційна і дегідратаційна терапія, поліпшення реології крові і мікроциркуляції, корекція кислотно-лужної рівноваги і деякі інші. Все рідше використовуються препарати, що містять нативні білки плазми крові (альбумін, протеїн), через високу алергогенність, пірогенність, здібність посилювати інтерстиціальний набряк тканин, перш за все легенів. З іншого боку, широке поширення набули синтетичні кристалічні амінокислоти і гідроксиетилкрохмали.

Тому актуальним є пошук, розробка, впровадження нових інфузійних препаратів, що володіють поліфункціональною дією, нормалізують декілька видів порушення гомеостазу.

Існують перспективи широкого впровадження в клінічну практику вітчизняних інфузійних розчинів на основі багатоатомних спиртів. Для вирішення цих проблем як не можна краще підішли нові недорогі комплексні інфузійні препарати реосорбілакт^® , сорбілакт^®, ксилат^®, створені співробітниками Інституту патології крові і трансфузійної медицини АМН України на основі шестиатомного спирту сорбітолу. Завдяки могутньому специфічному осмодіуретичному ефекту сорбітолу, пов’язаному з відсутністю у людини природних механізмів реабсорбції багатоатомних спиртів в проксимальних ниркових канальцях, наголошується виражена діуретична дія обох препаратів, особливо сорбілакту^® . Крім цього, сорбітол, частково метаболізучись до фруктози, сприяє нормалізації вуглеводного і енергетичного обміну. Сорбітол стимулює окислення жирних кислот по некетогенному шляху метаболізму і сприяє легшому використанню кетонових тіл в циклі Кребса. Це особливо сприятливо позначається на поліпшенні функціонального стану гепатоцитів, в яких відновлюється депо глікогену. Важливо, що сорбітол підсилює моторику кишечнику за рахунок прямої дії на нервово-рецепторний апарат кишкової стінки і посилення синтезу і секреції віллікініна, холецистокініна і вітамінів групи В.

Все це обумовлює спектр фармакологічних властивостей реосорбілакту^®, сорбілакту^® і ксилату^®: протишокова, енергетична, дезінтоксикаційна, діуретична, стимулююча перистальтику кишечнику дії, нейтралізація метаболічного ацидозу.

Дослідження по клінічному застосуванню сорбілакту^®, реосорбілакту^® і ксилату^®, проведені в провідних українських клініках хірургічного, травматологічного, терапевтичного, онкологічного, акушерського, педіатричного, інфекційного і інших профілів показали ефективність цих препаратів для проведення протишокової і дезінтоксикаційної терапії; довели їх широкі можливості в лікуванні захворювань, що супроводжуються вираженими порушеннями мікроциркуляції, коагуляції крові, енергетичними, метаболічними і іншими розладами.

У представлених методичних рекомендаціях представлений клінічний досвід застосування розчинів багатоатомних спиртів при критичних станах, обумовлених політравмою, черепно-мозковою травмою і при ускладненому перебігу цукрового діабету.

Методичні рекомендації розраховані на лікарів-анестезіологів, хірургів, травматологів, урологів, акушерів-гінекологів, лікарів медицини невідкладних станів, терапевтів, лікарів сімейної медицини.