Застосування Тівортіну у комплексному лікуванні вагітних з хронічною артеріальною гіпертензією
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ
Проведені дослідження довели безпечність та високу ефективність застосування донатора оксиду азоту Тівортіну у лікуванні вагітних з артеріальною гіпертензією та ендотеліальною дисфункцією, про що свідчать нор! малізація функції ендотелію, яка зберігалася протягом вагітності, кращі показники перебігу вагітності і пологів, стану плода і новонародженого.
Ключові слова: вагітність, артеріальна гіпертензія, ендотеліальна дисфункція, лікування, Тівортін®.
Серцево-судинні захворювання посідають основне місце в структурі екстрагенітальної патології, становлять близько 80% і до цього часу лишаються однією з провідних причин материнської і перинатальної смертності [1]. Із них особливе місце посідає артеріальна гіпертензія (АГ), яка в період вагітності визнана однією з найважливіших причин захворюваності матері, плода і новонародженого, негативно впливає на віддалений прогноз для жінки і подальший розвиток її дитини [2]. АГ спостерігається в 4–8% вагітних [3]. За даними ВООЗ, гіпертензивний синдром – це друга після емболії причина материнської смертності – на неї припадає 20–30% випадків у структурі материнської смертності [4]. Частота перинатальних ускладнень у вагітних з АГ у 2,5 разу вище, ніж у жінок з нормальним артеріальним тиском.
Існує велика кількість публікацій, присвячених ендотеліальній дисфункції (ЕД) при АГ. Хоча взаємозв’язок цих двох патологій ні в кого не викликає сумніву, на сьогоднішній час відсутня єдина думка про первинність ендотеліальної дисфункції при АГ [5, 6]. З іншого боку, останніми роками сформульована концепція, згідно з якою найважливішою патогенетичною ланкою більшості ускладнень вагітності, особливо прееклампсії, є ЕД.
ЕД характеризується зниженням синтезу оксиду азота, який є основним вазодилататором, що зумовлено пошкодженням L-аргінін-транспортних систем, гіпоаргінінемією. Зниження синтезу L-аргініну (єдиний субстрат для синтезу оксиду азоту) у жінок з ускладненою вагітністю спричинює рецепторні порушення в реалізації ефектів оксиду азоту. Основна роль оксиду азоту (NO) пов’язана з вазодилатацією і гальмуванням процесу агрегації і адгезії тромбоцитів. Тим самим оксид азоту виступає як речовина, яка покращує мікроциркуляцію за рахунок розслаблення гладеньких м’язів судин і покращання реологічних властивостей крові. Тому ясно, що нестача NO призводить до порушення мікроциркуляції і сприяє розвитку гіпоксичного синдрому, плацентарної недостатності, невиношування, загрози переривання вагітності і затримки розвитку плода. Дизадаптація механізмів регуляції тонусу міоцитів призводить до підвищення контрактильної активності міометрія. Постійний гіпертонус матки передує розвитку вазоконстрикції матково-плацентарних судин і порушенню мікроциркуляції. У свою чергу, вазоконстрикція судин матково-плацентарного комплексу сприяє пригніченню продукції NO і виникненню гіпертонусу міометрія. Тому включення в комплекс лікування гіпертензивних і акушерських ускладнень під час вагітності препаратів L-аргініну є патогенетично обґрунтованим.
Метою дослідження було встановити ефективність застосування в комплексному лікуванні вагітних з АГ донатора оксиду азоту – препарату Тівортін® (L-аргінін).
