Високодозові короткі курси левофлоксацину для лікування хворих позалікарняними пневмоніями: аналіз аргументів «за» і «проти»
Резюме. Короткі високодозові курси левофлоксацину по 750 мг/добу терміном на 5 днів є ефективним, безпечним та економічно вигідним методом лікування хворих на позалікарняну пневмонію, які госпіталізовані в терапевтичні відділення. Левофлоксацин доцільно вводити внутрішньовенно протягом всього курсу лікування, або використовувати ступінчасту терапію. Пріоритетними кандидатами на проведення коротких високодозових курсів левофлоксацину по 750 мг/добу терміном на 5 днів є пацієнти, які приймали β-лактами з будь-якого приводу в попередні 3 місяці, та пацієнти, в яких немає переконливих підстав підозрювати туберкульоз легень.
У недавньому мета-аналізі рандомізованих клінічних досліджень (РКД) порівнювали ефективність монотерапії будь-яким фторхінолоном або макролідом з комбінованою терапією β-лактамом і фторхінолоном або макролідом у дорослих, хворих на ПП. В остаточний аналіз увійшли 16 досліджень (всього 4809 пацієнтів), виконаних, за єдиним винятком, у госпіталізованих в терапевтичні відділення пацієнтів [13]. Первинна кінцева точка аналізу – смертність від усіх причин в найближчі 30 днів – була низькою, а відмінності між усіма групами порівняння були відсутні. Вторинними кінцевими точками дослідження були клінічні та мікробіологічні невдачі, припинення антибактеріальної терапії та побічні ефекти. Монотерапія фторхінолонами, порівняно з комбінацією β-лактаму і макроліда, асоціювалася з меншим ризиком клінічних невдач, припинення лікування та виникнення діареї (за даними 9 РКД, рис. 1). Комбінація β-лактаму з фторхінолоном, порівняно з монотерапією фторхінолоном, не приводила до поліпшення результатів (дані 3 РКД).
Високодозові короткі курси лікування левофлоксацином хворих на ПП, госпіталізованих у терапевтичні відділення, ні в чому не поступаються β-лактамам (у комбінації з макролідами або без них). Починати лікування краще з внутрішньовенного введення препарату (наприклад, Лефлоцину® 750). У подальшому можливі як продовження внутрішньовенного введення левофлоксацину, так і переведення на ступінчасту терапію.