Результати застосування ПАСК в комплексній хіміотерапії хворих деструктивним, раніш неефективно лікованим, хіміорезистентним туберкульозом легень
Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України
Проблема хіміотерапії хворих деструктивним туберкульозом легень, які раніш неефективно лікувались протитуберкульозними препаратами і виділяють резистентні до них мікобактерії туберкульозу (МБТ), є дуже складною і залишається в центрі уваги фтизіатрів. В останні роки в зв’язку з ростом мульти і полірезистентності МБТ увага фтизіатрів знову повернулася до ПАСК (парааміносаліцилату натрію або натрієвої солі парааміносаліцилової кислоти) — одного із перших протитуберкульозних препаратів, що широко застосовувався в 40-70-х роках минулого сторіччя [1, 2, 3, 4]. Цей препарат призначався хворим з різними формами туберкульозу, в першу чергу з вперше виявленим деструктивним туберкульозом легень, в комбінації переважно із стрептоміцином та ізоніазидом (фтивазидом). Були виявлені помірна протитуберкульозна і протизапальна дія ПАСК, його здатність затримувати розвиток резистентності МБТ до препаратів, з якими комбінується, синергізм дії ПАСК з ізоніазидом (фтивазидом) і в меншій мірі із стрептоміцином [3, 2, 4, 1].
Потім десятки років ПАСК майже не застосовувався в хіміотерапії туберкульозу, оскільки використовувались більш ефективні основні препарати (рифампіцин, ізоніазид, стрептоміцин, етамбутол, піразинамід) і деякі резервні. Лише в останні роки в зв’язку з ростом мульти та полірезистентного туберкульозу та труднощами в його лікуванні фтизіатри знову звернули увагу на ПАСК, і цей препарат знову почав застосовуватися — на цей час примульти та полірезистентному туберкульозі, в комбінації з препаратами ІІ–І ряду. Однак досі практично відсутні роботи відносно ефективності і терапевтичних можливостей ПАСК у цього контингенту і взагалі у хворих із раніш неефективно лікованим, переважно хронічним деструктивним туберкульозом легень, методики його застосування тощо.
Лише в одній роботі останніх років [5] є повідомлення відносно можливостей запобігання або послаблення алергічних реакцій на ПАСК.
У зв’язку з вищевказаним вкрай доцільно вивчення результатів застосування ПАСК в комплексній хіміотерапії раніш неефективно лікованих хворих на деструктивний хіміорезистентний туберкульоз легень (переважно хронічний), визначення лікувальної та побічної дії, а також оптимальної методики застосування ПАСК, місце цього препарату в лікуванні даного контингенту хворих.
Всі ці питання були предметом наших досліджень. На теперішній час курс лікування ПАСК був здійснений у відділенні фтизіатрії Інституту фтизіатрії і пульмонології у 70 хворих деструктивним туберкульозом легень. У 39 із них (55,7 %) мав місце хронічний деструктивний процес давністю від 2 до 20 років, раніш тривало або багаторазово неефективно лікований, з мультирезистентністю МБТ (4 диспансерна категорія). У 16 осіб (22,9 %) з давністю виявлення туберкульозу від 6 до 24 міс. деструктивний процес був раніш неефективно лікований, часто супроводжувався мульти або полірезистентністю МБТ (2а категорія). Ще у 6 хворих (8,6 %) виявлявся рецидив деструктивного туберкульозу (також 2 категорія). Лише у 9 осіб (12,8 %) з вперше діагностованим туберкульозом (1 категорія) був застосований ПАСК — при торпідній динаміці процесу, виявленні або значному ризику первинної резистентності МБТ.
