Тівортін у комплексному лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень

Пульмонолог, Терапевт, Фтизіатр

Харківський національний медичний університет


Обстежено 16 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Встановлено, що за умов сполучення базисної терапії ХОЗЛ з використанням препарату Тівортін досягається більш виражений лікувальний ефект, пов’язаний з його антигіпоксичною дією.

Ключові слова: тівортін, функція зовнішнього дихання, гіпоксія, змішаний ацидоз.

 В структурі легеневих захворювань значне місце займають хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ). За даними статистики, поширеність ХОЗЛ серед дорослого населення складає близько 5–9% [1]. Якщо у 1994 р. ХОЗЛ займало шосте місце серед причин смерті, то до 2020 р., за прогнозами, займатиме третє місце. У віковій групі осіб старше 45 років ХОЗЛ вже сьогодні займає четверте місце серед причин смерті. У зв’язку з цим своєчасна діагностика та ефективне лікування ХОЗЛ стає все більш актуальною проблемою сучасної пульмонології [2].

Одним із найважливіших медіаторів дихальної системи є оксид азоту [3–6]. Він активно вивчається в останні роки при захворюваннях легень [7, 8].

Оксид азоту синтезується з L-аргініну під впливом NO-синтази (NOS) за участю кальцію і кальмедуліну. Відомо три форми NOS: ендотеліальна, макрофагальна і нейронна, які ведуть до локального синтезу NO і визначають його вплив на респіраторну систему. NO, що виділяється ендотеліальними клітинами, має судинорозширювальну дію на рівні дрібних артерій і артеріол, регулюючи судинний опір. При цьому встановлено, що гіпоксія знижує синтез NO. NO інгібує адгезію, активацію та агрегацію тромбоцитів, перешкоджаючи внутрішньо-судинному тромбоутворенню; має пряму бронходилатуючу дію; нейтралізує бронхо-констрикторний вплив ацетилхоліну [9, 10].

Важливим аспектом дії оксиду азоту є вплив його на стан хворих із гіпоксією і метаболічним ацидозом на тлі ХОЗЛ. Розвитку метаболічного ацидозу перешкоджають легені та нирки, вони приймають участь у виведенні іонів водню і збереженні бікарбонатів. При цьому регуляція постійності рН здійснюється за участі екскреції водних іонів тубулярним апаратом нирок [7]. Обмін NO залежить від вмісту L-aргініну. L-аргінін – це амінокислота, яка відноситься до класу умовно незамінних амінокислот і є активним і різнобічним клітинним регулятором багатьох житттєво важливих функцій організму. Незамінним донатором оксиду азоту є препарат Тівортін. Тівортін чинить антигіпоксичну, мембраностабілізуючу, цитопротекторну, антиоксидантну, антирадикальну, дезінтоксикаційну активність, проявляє себе як активний регулятор проміжного обміну і процесів енергозбереження.

Метою дослідження було встановлення антигіпоксичного ефекту від застосування базисної терапії ХОЗЛ, поєднаної з використанням препарату Тівортін.

Дізнайтесь більше

Пульмонолог

Лікування моксифлоксацином інфекційного загострення хронічного обструктивного захворювання легень з урахуванням особливостей мікробіоценозу харкотиння

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) на сьогодні є одним з найбільш серйозних захворювань бронхо-легеневої системи, що характеризується прогресуючою незворотною бронхіальною обструкцією та наростаючою дихальною недостатністю (ДН).
Фтизіатр

Переносимість комбінації ін’єкційних форм протитуберкульозних препаратів в індивідуалізованих схемах хіміотерапії при лікуванні хворих на мультирезистентний туберкульоз легень

Удосконалення тактики антибактеріальної тeрапії залишається актуальним завданням до цього часу, особливо у випадках туберкульозу із розширеною мультирезистентністю.
Анестезіолог та медицина невідкладних станів

Профілактика тромбоемболічних ускладень у фтизіохірургічних хворих

Поняття «венозний тромбоемболізм» поєднує в собі тромбоз у системах верхньої або нижньої порожнистих вен, який часто усклад­нюється гострою оклюзією, тромбом або ембо-лом стовбура чи гілок легеневої артерії [2, 3].
Пульмонолог

Вплив донаторів оксиду азоту на інтенсивність синтезу NO у хворих на вперше виявлений деструктивний туберкульоз легень під час інтенсивної фази лікування

Світове наукове медичне співтовариство вже досить давно актуалізує питання застосування антибактеріальних препаратів.